безкінний

безкінний: -а, -е.

1) Який не має коня (коней).

2) перен., жарт. Який не має своєї автомашини.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

безкінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безколісний — а, е. 1) Що не використовує колеса як рушії транспортного засобу, рухомих механізмів. 2) Те саме, що безкінний 2) … Український тлумачний словник
постійний — I 1) (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), сталий, безперервний, безупинний, нев[у]пинний, неспинний, безперестанний, безнастанний, ненастанний, повсякчасний, беззмінний, неперервний, невідступний, незмінний, неминучий,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике